З метою незалежності від батьків у матеріальному плані багато неповнолітніх осіб намагаються влаштуватися на роботу. Однак роботодавці неохоче працевлаштовують таких осіб, оскільки для молодих людей передбачена досить велика кількість гарантій та пільг.
Про нюанси праці неповнолітніх, на які слід звернути увагу, розповідає головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Кирдан.
Загалом відповідно до статті 188 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років. У випадках, коли приймаються особи, які досягли 15 років, є необхідним надання письмової згоди на роботу одного з батьків чи піклувальника.
Роботодавець також має право приймати на роботу осіб з 14 років, але тільки за одночасного дотримання таких умов:
· якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середньо-спеціального навчального закладу;
· він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
· робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
· отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
В основному згодою батьків є надання роботодавцеві заяви про прохання прийняти на вакантну посаду неповнолітнього.
Слід зазначити, що при прийнятті на роботу неповнолітнього, така особа повинна пройти обов’язково медичний огляд. При чому роботодавець зобов’язаний на свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників до досягнення ними 21 року.
Що стосується ведення обліку неповнолітніх співробітників на підприємстві, то згідно із статтею 189 КЗпП роботодавці ведуть спеціальний облік (журнал) працівників, які не досягли повноліття із зазначенням дати їх народження.
Стаття 190 КЗпП визначає обмеження щодо видів робіт для неповнолітніх:
· важкі роботи;
· роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
· підземні роботи;
· роботи, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;
· роботи в нічний час;
· роботи у вихідні дні;
· наднормові роботи.
Стосовно робочого часу, то для працівників віком від 16 до 18 років максимальна тижнева зайнятість — це 36 годин. Для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж самому розмірі, як і працівникам, які досягли 18 років при повній тривалості щоденної роботи.
Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для працівників, які досягли 18 років. При чому, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи повнолітніх працівників.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства на можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Щорічну відпустку неповнолітні працівники можуть отримати на основі подання заяви навіть до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації у зручний для себе час.
Порядок звільнення неповнолітніх за ініціативи роботодавця має ряд особливостей. За такої умови необхідне отримання згоди районної (міської) служби у справах дітей. Якщо ж йдеться про звільнення за підставами:
· зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
· виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
· поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Звільнення неповнолітнього в таких випадках можливе тільки у виняткових випадках і лише з подальшим працевлаштуванням.
